Коли представники адекватної частини світу зрозуміли, що сучасні “природовиснажуючі” технології приведуть планету до “запланованої” катастрофи набагато швидше, ніж це очікується навіть найзатятішими песимістами, вони почали звертатись до т. зв. “відновлювальних”. Краще пізно, ніж ніколи!… Запаси нафти практично вичерпані менш… як за 150 років, але можна вирощувати олійні (біопаливні) культури; масиви лісів вирубані практично на усій території Європи, але можна вирощувати… коноплю! І те, і друге прекрасно росте на території Україні — можливо саме тому за її благодатні землі (вірніше, за їх продаж) і ведеться сьогодні боротьба з боку “різнокольорових паразитів”…
Добре забуте старе...
Виявляється, що промислові сорти цієї давньої української культури усього за три (!) місяці можуть досягати росту до 3 метрів у висоту, даючи стільки ж біомаси, як дерево — за десять років. Причому з “конопляного” гектару можна отримати у 4 рази більше целюлози, ніж з гектару лісового, а для виробництва паперу з конопляного волокна потрібно удесятеро менше токсичних хімікатів. Ще на початку ХХ ст. конопляна сировина активно використовувалась у всьому світі для виробництва паперу, текстилю, канатів, масел, лаків тощо, була вигідною для експорту, а її виробництво стимулювалось урядами держав...
До перемоги “більшовицької революції” в Україні масово вирощували “коноплі”, використовуючи їх переважно для ткацтва і харчування. Конопляне насіння на 25-30% складається з жирів, придатних для використання в кулінарії і близьких по якості до китового жиру. Воно дуже багате на протеїн і містить дві кислоти, які здатні очищати організм від холестерину і підвищувати імунітет. Окрім величезної кількості вітамінів, тут містяться мінерали кальція, заліза, цинку, фосфору, марганцю тощо. Під час постів в Україні, з конопляних зернят виготовлялось дуже корисне молочко, яким заправлялись каші, а пресоване лушпиння було чудовим кормом для тварин (до 50% протеїну). Крім того, коноплю вирощували і для рекультивації грунтів, адже її розгалужене корневище перешкоджає ерозії. Конопля не вимагає гербіцидів і пестицидів, особливих умов зрошення та може десятиліттями на одній і тій же ділянці давати протягом року врожай до 10 т з гектара. Про цю корисну рослину складались народні пісні (“унадився журавель до бабиних конопель”) та приказки (“вискочив, як Пилип з конопель”) тощо, і нікому не приходило в голову, що нею можна “набивати косяк”…
Впровадження стереотипів…
На слово “конопля” в сучасного громадянина вкорінена стійка асоціація — це наркотик. Такий стереотип став активно закладатись в голови молодого покоління якихсь 50-60 років тому, під час апогею ІІІ світової (ідеологічної) війни, хоча насправді в українській коноплі психоактивної речовини (тетрагідроканнабінола — ТГК) менше 1% і ніякого “наркотичного” ефекту здобути з неї неможливо. Ще в часи СССР (1970-х рр.) саме українські селекціонери вирішували завдання по зменшенню рівня ТГК до 0,1% і добились значних успіхів по створенню безнаркотичних і високоврожайних сортів, районованих для Полтавської, Черкаської, Сумської областей. Унікальні сорти “глухівської селекції” отримали світове визнання, саме завдяки їм Канада у 1998 році скасувала мораторій на вирощування коноплі у промислових масштабах — а от в Україні її вирощування зійшло нанівець.
Проте робота з дискредитації цінної сільськогосподарської культури розпочалась набагато раніше, а саме у 1937 році, коли представник “фінансової мафії” Дюпон запатентував технологію виробництва з нафтопродуктів пластмаси, целофану, целулоїду і нейлону. Все те ж саме успішно можна було виготовляти і з коноплі, тому промислове вирощування цієї рослини могло підірвати “бізнес” магната — він вирішив стерти “конкурента” з лиця землі назавжди.
Одним з інвесторів Дюпона був тоді якийсь Ендрю Мелон, племінник якого дуже вдало отримав пост керівника ФБР з наркотичних препаратів. Змовники розпочали спільну акцію з допомогою дружньої “жовтої преси”. Власне у той час і з’явились перші публікації про “конопляні жахи”, моральну деградацію її курильників, про безліч злочинів, вчинених під її впливом. Про різницю між коноплею і маріхуаною ніхто не наголошував, як і про те, що сортів коноплі у світі біля 600. Продажна реклама нав’язувала тезу, що “купуючи коноплю, ти сприяєш ганстерським війнам”, а фільми “Конопляне безумство”, “Маріхуана: диявольське насіння”, “Маріхуана: вбивця молоді” (середина 1930-х рр.) стали агітаційними кліпами в боротьбі за бізнес купки олігархів.
Після масованого “промивання мізків” 14 квітня 1937 року бюджетна комісія конгресу США, яку очолював друган Дюпона якийсь Роберт Дугтон, отримала на розгляд законопроект про криміналізацію виробництва коноплі і безперешкодно його прийняла. Залякані пропагандою медики надто пізно оговтались, пропонуючи розібратись в різниці між термінами “маріхуана” і “конопля” — в вересні 1937 року одна з найкорисніших рослин планети перетворилось в “небезпечний наркотик” на догоду купки ділків, а перспективні галузі народного господарства були втрачені…
Конопля — надія України…
“З коноплі можна виготовити понад 25000 найменувань продукції — від целофана до динаміта”, — повідомляв американський журнал “Популярна механіка” у 1938 році. Дійсно, конопляне волокно є чудовою альтернативою традиційному пластику. Отримані в результаті полімеризації конопляної целюлози, такі плівки і матеріали надаються швидкому біохімічному розкладу і є екологічно чистими. Не так давно компанія “Неmp Music Production” випустила компакт-диск з конопляної сировини, причому з цього ж матеріалу були виготовлені і його коробка, і паперова обкладинка.
Зроблена з коноплі тканина надзвичайно міцна і зносостійка. Уже кілька американських компаній випускають одяг з 50% конопляного волокна, а китайці використовують чудо-рослину у виробництві не лише різноманітного одягу, але й взуття, спортінвентарю (палаток, наплечників) і багато іншого. Не меншою популярністю користується рослина в медичній та парфюмерній промисловості, адже конопляна олія — це майже ідеальна основа для кремів та ефективних медпрепаратів. Деякі фахівці навчились застосовувати її і в якості альтернативного палива для авто (на кшталт дизпалива з ріпака чи цукрової тростини)…
Але усе вищесказане, це далеко не усі перспективи “рослини ХХІ століття”. Споруджений у Франції ще в XVІ ст. “конопляний міст” — свідоцтво надзвичайної надійності речовини, відомої як “конопляний цемент”. Цей будівельний матеріал у 7(!) разів міцніший від стандартного цементу, але значно еластичніший, що важливо для фундаментів у сейсмонебезпечних районах. З того ж матеріалу можна робити і труби, які, крім вже перерахованих переваг, є також стійкими до гниття, водонепроникними, пожежобезпечними. Покриття стін сумішшю вапна з коноплею робить їх значно “здоровішими”, вбиваючи токсичну плісняву, а покриття відповідною штукатуркою — створює значний шумо- і теплоізоляційний ефект(!).
 |
| новітні технології спорудження будинків “з коноплі” |
Унікальні якості рослини, сприяють створенню з неї в різних країнах світу (очевидно, крім України) будівельних брикетів (замінників цегли); ДВП, яка удвічі легша і утричі еластичніша від ДСП; труб, покрівельних і лако-фарбових матеріалів. За 16 років у Франції було зведено понад 250 “конопляних будівель”, в Ірландії — біля 120, багато досліджень проводиться і в країнах Північної Америки.
P.S.: До речі, на початках колонізації Америки, саме конопля стала першою культивуватись на плантаціях більшості штатів, відмова від її вирощування у XVII-XVIII ст. каралась законом. До початку ХХ ст. вона вважалась найбільш вигідною с/г рослиною. Перші біблії, підручники, карти, конституція і прапори США були віддруковані на конопляному папері, а перша модель “Форда” була розрахована на роботу на конопляному паливі…
авторська компіляція Юрія Перетятка